Цей документ – правовий акт міжнародного публічного права – є Волевиявленням народу України відповідно до статті 6 Загальної декларації прав людини та статті 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. 

Невизнання правосуб'єктності людини рівнозначно спричиненню правової смерті людині та знищенню її прав і свобод, що є тяжким злочином проти людини і людства, який не має строків давності при порушенні кримінальної справи. 

Цей документ є власністю людини. Вилучення цього документу у людини є злочином відповідно до статті 357 Кримінального кодексу України. 

ПРАВОВА ДОВІДКА 

«Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави». (Стаття 3 Конституції України). 

«...Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. 

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами...». (Стаття 5 Конституції України). 

«Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та 

законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей». 

(Стаття 68 Конституції України). 

«Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії». (Стаття 69 Конституції України). 

Кримінальний кодекс України на захисті прав і свобод людини: 

Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу України. 

1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного ладу України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. 

Стаття 41. Виконання злочинних наказів. 

Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем. 

Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень. 

Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою. 

Стаття 442. Геноцид. 

Відповідно до статей 8 та 22 Конституції України (254к/96-ВР) не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод». 
 

(ч. 1 п. 19 Постанови № 8 Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007).